Текст пісні "Божевілля"

Камені стерті, ноги не стомлені,

Вежі оплавлені свічками на підвіконниках,

Небо затьмарилось, ранку чекаючи,

Боги розслабились, відпочиваючи.

В них там, напевно, тепло і чисто,

Їм начхати на суєтне місто,

І я відчуваю, як легкою ходою,

Наблизився той, хто з'явився за мною.

Не залишай мене, я так боюся сам,

В серці обурення, сльози отруєні,

Гра не роз'яснена нам.

Всюди, всюди, мов проміння,

Нас знаходить божевілля...

Всюди, всюди, мов насіння,

Проростає божевілля...

Ось він підходить страшно нестримно

І починає стискати обійми,

Шириться жах, пожираючи мозок,

Тіло з середини скуто морозом.

Я тікаю, не встигаю,

Через силу, через силу

Він стискає, поглинає,

Замерзає кров у жилах...

Не залишай мене, я так боюся сам,

В серці обурення, сльози отруєні,

Гра не роз'яснена нам.

Не залишай мене... Не залишай мене...

Всюди, всюди, мов проміння, |

Нас знаходить божевілля... |

Всюди, всюди, мов насіння, |

Проростає божевілля... | (2)

Всюди, всюди!..