Текст пісні "Станція Древлянка"

І знов дорога, наче доля,

Де все - і радість, і печаль.

А вітер з гаю, вітер з поля,

Та і в грозу ясніє даль.

Зустріне дума-полісянка,

Як звіку-зроду тут було.

Зійду на станції Древлянка,

І вже видніється село.

Приспів:

Станція Древлянка, |

Древні ми з тобою, |

А душею звіку, зроду молоді. |

Я спішу до тебе |

З вічною любов'ю, |

Ми з тобою разом в щасті і в біді! | (2)

Поміж березами й дубами,

Що рідні зблизька і здаля,

Де наші сосняки з грибами,

І дим, і дихає земля.

Вона як дума-полісянка

Здіймає душу на крило.

Зійду на станції Древлянка

І пішки йтиму у село.

Приспів. (2)