Текст пісні "Поліські в'язи"

Поліські в'язи терпли на морозі,

Шуміли в них розлючені вітри,

А я стояв на маминім порозі

І кожен спомин душу знов ятрив.

Дерева ті про матір нагадали,

Її зоря не згасне у віках,

Вони в біді самі не раз ридали,

Вони в біді самі не раз ридали,

Та сліз ніхто не бачив на гілках.

Приспів:

Материн поріг бачу знов і знов, |

Там зоря дитинства не загасне. |

Там літа мої, що з лугів і з дібров, |

Сняться й досі білоцвітним рястом! | (2)

Вслухаюсь я шум дерев зимових,

Що змалку мені рідні в цім краю.

Відкривши серце їхній мужній мові,

Сльозу сховав і мовчкома стою.

Поліські в'язи терпли на морозі,

Шуміли в них розлючені вітри,

А я стояв на маминім порозі,

А я стояв на маминім порозі

І кожен спомин душу знов ятрив.

Приспів. (2)

Сняться й досі білоцвітним рястом...