Текст пісні "Вулиця дитинства"

На вулиці, тополями багатій,

Дорога пухом стелиться мені.

Колись отут лунали в кожній хаті

Пісні веселі і пісні сумні.

Вже час давно ті вікна перекреслив,

І друзі всі у місто подались.

А спогади, а спогади воскресли,

Мов на гіллі минулий падолист.

Приспів:

Летить дитинство тополиним пухом,

Сьогодні в ньому майже ні душі,

Лише бабуся солов'їв там слуха,

Попасує гусей на спориші.

Вечірні вогкі запахи морочать,

Привидиться, крізь літ моїх дими:

Пливе чиясь вишивана сорочка,

Дівча зітхає млосними грудьми.

І нетерплячі губи над вустами,

З яких любові слово пророста,

На всі літа ми слово те всотали,

Лічила нам зозуленька до ста.

Приспів. (2)