Текст пісні "Душевний вайб"

Йой! Перед мікрофоном стоїть Вова зі Львова,

І зараз в нашому етері українська мова!..

Українська мова!.. Українська мова!..

Перед мікрофоном Вова зі Львова!..

Вдягну собі окуляри із фіолєтовим шклом,

Скрябін казав: Так легше стіни пробивати чолом,

Каже нема в країні репу, якийсь вареник з гімном,

Мені аргументовано з ним сперечатися не влом,

Бо вчуся любити людей, навіть, коли вони глупі

І весь їх гумор з несмішних відосів на ютубі.

Вони бачили гімна, бо плавали тільки в дупі,

Їх надто довго тримали в таких акваріумах всіх -

Тепер всі - рибки гупії.

Ображати то тупняк, за таке себе сварю,

Сварки то гімно, а не любов, а я ж типу люблю...

Зрештою як не любити, навколо вічнії душі,

Рибок і тваринок теж люблю, не їм м'ясо і суші.

Колись любив робити репчину, потім розбіглись,

Досі не шарю чи шось засліпило, чи був невіглас.

Досі рахую просрав п'ять років, чи здобув п'ять років,

Але я й досі тут і вчу свої уроки...

Люди добрі, у нас сьогодні в клубі будуть танці

Та за графіком гоцають тільки засранці...

Танці!.. Тільки-тільки засранці!..

Танці!.. Тільки-тільки засранці!..

В клубі будуть танці!.. Тільки танці!..

Навіть свічка горить, а я чомусь лише жеврію,

Надмірне обмірковування всього замість дії,

Замість сили волі, хоч інколи часто вологі вії,

Думав, шо здобув знання, та втратив віру і надію...

Думав, ну нашо мені то, ля комедія феніта?

Римують тепер, як діти, нема де правди подіти.

І замахався терпіти, і не так шоб зовсім вітер

В головій моїй та всеодно собі шкодую квіти...

Тре себе хвалити, ніхто крім нас і усі ці речі,

З голови сміття викидати, виганяти всю нечисть.

Голову до спеціаліста, хай собі там мастить плечі,

Тридцять баксів на годину зливають звідти всю сечу...

Моя зі мною говорить по три з половиною,

Але бере з мене як за одну - є ше хороші люди...

Плачу, сміюсь і дізнаюсь, шо лишився дитиною,

Та лікарка каже, шо все так не буде...

Мій район Сихів, де я всіх знаю!

Мій район Сихів, де я баскетбол граю!

Баскетбол!.. Баскетбол граю!..

Мій район!.. Мй район!.. Сихів!..

Сихів!.. Сихів!..

Цей репчик такий, як колись, три по шістнадцять рядків,

Просто душевний вайб для своїх сестер і братів.

Якшо ти раптом згубився серед новин і пантів,

Спинись на хвильку і насичуйся - говорить Львів.

Шукай себе тут і зараз, знаходь себе у собі,

Всі інші місця - це ілюзіі в твоїй голові,

Весь інший час не існує, ти може чув це колись,

Коли ти просиш-молишся, то краще дякуй-молись.

Не злись, що підрозказую тобі, ніби прохавав все сам,

Я тільки знаю, шо нічо не знаю, ось мій скромний храм.

Заходь у гості, захопи, будь ласка, чайного квасу,

Розкажеш чо досі не говориш мовою, посміємось разом,

Потім поплачемо, примножим радість, зменшим втому,

Безнадійка спитає чи можна до нас в гості, скажем: Ми не вдома,

Або: В нас не вдома, посміємось зі старих пріколів,

Лиш би пам'ятати: ми в садочку ше, ми навіть не в школі...

Все буде файно, інакше не може бути,

Запам'ятай це і постарайся не забути!..

Постарайся не забути!.. Постарайся не забути!..

Все буде файно!.. Все буде файно!..

Файно!.. Файно!..

Запам'ятай це і постарайся не забути!..

Файно!.. Файно!.. Файно!..