Текст пісні "День перемоги"

Ярами бурими, гнідими

Тумани впали, поповзли,

Німотні тіні заходили

Сліпого попелу й золи.

Який поріг? Нема порога.

Де родовід? – Не доведу.

Цілує тихо Перемога

Губами білими Вдову.

А горе горя ще народить,

В порожній вигляне рукав:

Стоїть народ мій і народи

Із похоронкою в руках.

Лежать руйновища, затихли,

Зозулі лет – ні в тих, ні в сих.

Земля – могила для загиблих.

Земля – землянка для живих.

І лиш сльоза з пожеж іржава

Таку ж іржаву доганя –

До смерті стомлена держава

У плуг корівку запряга.

Народ піврукий і півногий

Пита – Кого? Чого? – Пита.

Вдова цілує Перемогу

У перепалені вуста...

Погиб народ. Не стало знаку.

Одна ознака – був такий.

Під мерехтінням Зодіаку

Вербові капці і ложки.

І тут, коли, коли вже мурі

На нас дивилися віки –

В дитдомі, в гільзі, у латурі

Народ нам зав'язав пупки:

Малі-маленькі – більші-менші,

Дезінфіковані вапном, –

Так стали ми, народоперші,

Його незаскленим вікном.

Тотальної погуби-згуби

Ребристе в лишаях дитя.

І цілували наші губи

Вдова-Любов, Вдова-Життя.