Текст пісні "Бродяга"

Колись, як я хлопцем по гаю бродив,

І знав тільки радість і матірню любов,

Я мріяв про небо, про вітру порив,

Далеких просторів принадливий зов.

Коли у думках я приходжу той шлях,

Що мріяв про нього, леліяв у снах,

Одне тільки бачу, що я не змінивсь,

Бо броджу і далі, як бродив колись...

Бродягою я мандрував,

Бродягою себе я завжди звав,

Бродягою лишивсь я і тепер,

І скажуть люди: "Він бродягою помер".