Текст пісні "Ішли ми з друзями"

Ішли ми з друзями із східного фронту,

Із східного фронту домів,

Прийшли нам накази Степана Бандери, |

Щоб ми заходили до лісів. | (2)

І видали мені там кріса важкого,

Сказали: Ворогів побідить.

Та прийдеться, мабуть, мені молодому |

Ой, десь там головою наложить. | (2)

Як стали до бою вірненькії друзі

В карпатських зелених лісах,

Мого батька вбили, мене поранили, |

А брата пробили на штиках. | (2)

Сім літ вже минає, війна не кінчиться,

Ніхто не вертає з війни,

А мати за сином на шлях споглядала, |

Чекала синочка восени. | (2)

Одна лише мила і рада й весела,

Не жде козаченька з війни,

З хлопцями жартує, весілля готує, |

Сидить, вишиває рушники. | (2)

Вертають з походу ті лицарі грізні,

Музики їм марші грають,

Летять бистрі коні по рідній оселі, |

Їм квіти на зустріч несуть. | (2)

Приїздить стрілець до рідненької хати,

Чомусь не виходить ніхто,

Всі вікна і двері дошками забиті, |

Кругом бур'янами поросло... | (2)

Померли матуся і зрадила мила,

Та я недаремно воював

За рідну Вкраїну, за милу Вітчизну |

Без жалю ворогів я вбивав!.. | (2)