Текст пісні "Незграба"

Я зник, я звик, тебе прирік

Ми йшли, спини, без рук зціли...

Я — незграба...

Дай лише знак, коли впасти навзнак

І, якщо піде не так,

Нагадай, що я — брат.

Я піду крок у крок,

Ти — мій останній ковток,

Бо я вірю Тобі, коли йдеш по воді.

Я — незграба...

Так! Я поцілую Тебе.

Смак! В мої губи пливе.

Ти! Не попередив мене.

Знав! Що я зраджу Тебе.

Хто? Після цього піде?

Хто? Розіпнеться і де?

Як? Я закінчу цей день?

Хто пожаліє мене?

Незграба!

Я нечистий з вас усіх, та що поробиш?..

Я вже з'їв той хліб, що Ти вмочив і ввів

У мене сатану, радій Учителю!

Мерщій у Гетсиманській сад!

Ти мабуть радий,

Що я все зробив, як Ти замислив?

І що сьогодні на осиці я повисну?

І що моїм ім'ям всі будуть проклинати?

Що ти задумав – роби не зупиняйся,

Незграба!

З'їдає сором всі мої слова...

Хоч каменуйте, я йду до кінця!

Зігнеться і заплаче осика,

А я єдиний був, хто завжди в Тебе вірив!

Я йду до кінця! Завжди в тебе вірив! | (5)

Я йду до кінця! Я завжди в тебе...