Текст пісні "Так, не вмерла Україна"

Так, не вмерла Україна і не вмре вона ніколи;

І вже дуже-дуже швидко посміхнеться добра доля,

Бо не може все відразу бути кращим і хорошим,

В цьому світі де немає правди й всім керують гроші

Де ніхто про боже слово навіть слухати не хоче,

Безсердечність не нагонить навіть вже й сльозу на очі.

Своє "я" усі шанують, а про ближніх забувають,

І в багні життя такого людство просто погибає.

Але є на Україні ще наслідники козацтва,

Що звільнити дуже хочуть Україну від кріпацтва.

І лише вони одні зуміють свою батьківщину

Підійняти із колін і вбрати в іншу сорочину.

Я готовий їм завжди кричати: "Слава! Слава! Слава!";

Бо без них уже не зможе нині вижити держава.

Хай рятують від біди вже неминучої соколи,

Бо не вмерла Україна і не вмре вона ніколи.

music

І загинуть вороги усі, немов сеча на сонці.

Заживемо ми щасливо в наші дорогій сторонці.

Не звертатимем уваги на маленькі негаразди

І тоді з нас вийдуть пречудові господАрі - ґазди.

Будем грудьми, мов стіною, боронити свою землю.

Свою неньку Україну, водночас нову і древню.

Щоб ніхто не зміг покерувати нами в нашім домі,

Замість жовто-синього прапор підняти свій червоний.

До останньої краплини крові у широких венах,

Доки небо голубе, чистий струмок, трава зелена,

Не здамОсь, не піддамось і не признаємо поразки.

Буде ще кінець щасливий в нашої сумної казки.

Навпаки ми всьому світу свою міць покажем гордо

І розвієм міф про те, що боїмося дати в морду.

Є недоліків багато, але є та середина

Золота, котру возносим – наша рідна Україна.

music

Душу й тіло ми положем, якщо треба за країну

Бо усе одно нема життя - ми й так потрохи гинем.

А москаль з жидом та інші лізуть нагло нам на плечі

І знаходим порятунок ми, нажаль, лише у втечі.

Ходим, бігаєм по колу, заблудившись в своїй вірі.

Дні на дні всі так подібні – одинакові всі сірі...

І не бачимо просвітку, бо нам очі закривають.

І давно бредем туди, куди нас просто посилають.

Як соромитися важко за тих, ким ти так пишався,

Хто боровся, був героєм, ну а врешті-решт піддався,

І відразу став за мить найбільшим ворогом народу.

Зрозуміло, що таких відразу зі скали - і в воду.

Але серце моє мліє з тої радості, що досі

Є у Львові козаки, як у тисячному році.

І навчають їх науки, як підуть лише до школи,

Що не вмерла Україна і не вмре вона ніколи !