Текст пісні "Про гріх і вічність"

Там, де тиха річка плине,

Де озера, де стави,

В чистім небі птаха лине,

Нахилюсь я до трави.

Нахилюся я до квітки,

До билинки біля ніг,

Розпитаю в них про вічність

Й про земний буденний гріх.

Приспів:

Гріх згубити деревину,

Дику птаху, звірину

І зірвати диво-квітку,

Що приносить нам весну.

Забруднити гріх криницю,

Небо, хмарку дощову,

Розтоптати безневинну

Комашинку лісову.

Вічність – то буденна справа:

Ліс ростити і дітей,

Зустрічати світлі ранки,

Жить для Бога і людей.

Ми так прагнемо всі дому,

В домі світла і тепла,

Забуваємо ж при цьому,

Що наш дім – уся Земля.

Приспів.