Текст пісні "Мене покохай"

Де Петрос голубить зірницю небесну,

Леліє ясний небокрай,

Знайшов я там квітку, на диво, чудесну,

Що зветься "Мене Покохай". -

Мене покохай!

Мені говорила ворожка-сусідка:

"Кохання свого не чекай!"

Та зникли слова ті, лишилася квітка,

Що зветься "Мене Покохай". –

Мене покохай!

Та квітка, чудесна та ще й бо чарівна,

Відкрила скарбів гір розмай –

Й не квітка розквітла, гуцулка-царівна

Сказала: "Мене покохай..."

Мене покохай!

Словами її всі видзвонюють звори:

"Коханий, коханий, кохай!"

Й моїми вустами виспівують гори:

"Кохана, кохана, кохай!" –

Мене ти кохай!