Текст пісні "Країна дітей"

Речитатив:

Усяке місто й містечко в землі козаків

Багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми.

У кожному місті безліч дітей

І всі вони вміють читати, навіть сироти.

Вдів і сиріт в цій країні дуже багато,

Чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах.

Але в них є гарний звичай:

Вони одружують своїх дітей зовсім юними

І з цієї причини вони численніші

Від зір небесних та піску морського.

З-над білих сорочок - подоба крил,

Ще зовсім юна кров, найменші люди

Зійшли у сон землі і тлін могил,

Повітря сколихнувши, мов прелюди.

Вони мов мак, їх море звідусюди

Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.

З яких смертей, з якої тьми й полуди,

З яких кохань, з яких забитих тіл?

З німих побоїщ і з гучних побід!

Сама любов зіп'ялась невтолима

В очах ночей! І засвіт у похід,

І ранні вдови з іншими очима

Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима

Лягла на них і янгольський політ

В сирітськім небі з квітами сухими,

І сто ворон, що кряче їм услід.

До кого ви? До чого ви?

Де сто калік прочовгали,

Де палі, наче милі, у тріщинах до дна.

Убогими дорогами натішитесь недовго ви,

Ангелики-волошки, блудна сарана.

Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,

Потерчата хирні, ягнята ясирні.

Та лучше б ви в деревах ненароджені спали!

Та лучше б ви листками на чорну глину впали!

Але повік не вищезне трава на згарищах.

Вони квітують рясно, хоч біль, і страх,

І язва морова, і сіль-камінь кривавить юні ясна,

І сивий попіл обмітає небо,

І рікам переламано хребти,

І згіркле світло плеще променеве -

Їм тут цвісти і в землю цю лягти.

Корабель дітей вирушає річкою, |

У сорочках найбіліших всі, ніби херувими. |

Ця земля збатогована вміє бути вічною, |

Навіть палі проростають саджанцями живими... | (3)