Текст пісні "Єхидна"

Am G C F E

Повертаємся, всіявши зойком оази;

кров на піхвах, засмага східна.

Та зачинене місто, мов острів прокази,

або клітка, в якій єхидна.

Поки нас не було, поки нас у пустині

прошивала сурма побідна,

на стовпах і криницях, мов сіль на хустині,

проступило тавро: єхидна.

Ми згубили себе в агарянськім поході.

Перемога цілком не видна.

І до рідних дверей нам достукатись годі,

і вітчизна немов єхидна.

Рідні панни зів'яли по вежах і клітях,

пізня ласка така фригідна.

В зимних венах померло дзвінке повноліття,

а в очах ожила єхидна.

Це вона відкладає століття, мов яйця,

по торгах, де музика мідна,

де помости смертей, де живуть і бояться,

де юрба сичить, мов єхидна.

Що я можу? Хрипуча сурма наді мною.

Я півсвіту пройшов приблизно.

Можу босим піти за твоєю труною,

рідна панно, стара вітчизно.