Текст пісні "Балада повернення"

Коли мандрівник повернувся додому,

Ступив за ворота, зійшов на поріг,

Здійнявши на плечі дорогу і втому, –

Всі радощі світу вляглися до ніг.

Його не забули, його зустрічали:

Вечеря з вином – на широкім столі;

Чомусь не казав про далекі причали,

Замкнувши в устах невідомі жалі.

І всім було дивно, і жінка до ранку

Зітхала в даремній гонитві за сном.

А він все дивився туди, за фіранку,

Де зірка по небу пливла над вікном.