Текст пісні "Останній подих"

Пухнаста хмарина лине рікою,

Сонце із неї ледь-ледь прозріває,

А серце моє покрилось журбою,

І все це прекрасне поволі згасає...

Та хмара, що око моє милувала,

Що зрошувала п'янкі квіти,

Те сонце, що душу мою зігрівало,

Й любило при сході горіти...

Усе це погасло, мов полум'я свічки,

Мов вогник, у далині,

Мов квітка самотня, в землі біля річки,

У мить це погасло в мені...

Приспів:

Прийшла та година смутку й печалі,

Година, що серце нещадно ранить,

Те серце, що спогади в ньому бриньчали,

Та зараз, лиш в грудях нестерпно болить...

Болить до нестями і думка холоне,

Остання мить догорає...

Згорить, і серце навіки полине

До сонця, що вічно палає...

Тож гляну я ще раз на жовті поля,

На небо, що барвами грало,

І вийшов мій дух...

Огорнула земля те серце,

Що зіркою стало.

Приспів. (2)