Текст пісні "Всунь руки в небо!"

Із давніх-давен я по небу мандрую.

Я знав Соломона і Нестора чув я,

Боян віщував, Іоан попередив,

А я відчував, що багато прогледів.

Я - крапля води, за століття мільйонна,

Я мури проб'ю, бо за мною ще тонна.

Ще я рубильник, - мене увімкнули.

Хапайся за клеми: майбутнє й минуле!

Всунь руки в небо!

Чекали ми грому та й посеред тиші,

Не мали ми дому, - тепер своя ніша.

В ній нема даху, в ній стіни рухомі,

Сюди нам приносять усе невідоме.

Здіймаємо хвилю, обточимо камінь,

Тісно у стилі нам, вузько в екрані...

А небо – дзеркальне, себе наскрізь видно,

Про небо співати мені не набридне.

Всунь руки в небо!

Хоч правлять і судять нащадки Нерона,

З'явилась надія: є білі ворони.

Їх підгодуєм, розправимо крила, -

Здіймуться орлами. Хоч землю покрила

Духа розруха, свідомості криза,

Ближній – далеко, та небо – поблизу.

Небо святеє, воно таке рідне,

Про небо співати мені не набридне!

Всунь руки в небо!