Текст пісні "Дівчина з Москви"

Ти приїхала в село на вісім днів,

Я з тобою познайомитись хотів,

Та дізнався випадково в голови,

Що ти дівчина не просто, а з Москви.

І забракло слів у мене, в серці - гвалт,

Я не бачив ще таких крутих дівчат.

Я дізнавсь, що ти з Москви і похолов,

А це значить, мова йдеться про любов.

Коли ми крили в баби Дуньки хату,

Я закохався в дівку цебелату,

Тепер не можу їсти, пити, спати,

Її одну я мушу лиш кохати.

Ми не криємо хати, бо вже зима

І так сумно у селі, - тебе нема,

Мені сниться уночі нічний Арбат,

А не зграйка бойових сільських дівчат.

Але вчора я дізнавсь від вчителів,

Що виходять гарні діти від хозлів.

Тільки мати ледве стримує печаль,

Що, мовляв, був син як син, а став москаль.

Коли ми крили в баби Дуньки хату,

Я закохався в дівку цебелату,

Тепер не можу їсти, пити, спати,

Її одну я мушу лиш кохати.