Текст пісні "Настя"

Речитатив:

По той потойбічний простір,

Що я мав колись курити проводи вогню

Єднає земле моя країна...

Чи повен човен?

Бо між горами старий Дніпро

Колись колишні думки, чи мав, чи буду мати.

Єдине угорі горить є коло ясне,

Що кожну мить має диво дію,

Бо то боже в собі є ходить верхи, гуляє

Чи маю дію я за ту мету мрію?..

Індіанське літо в твоїх очах,

Долі папороть і жах,

В волосі дзвін, блакитний мак,

Шляхом на зустріч йшов жебрак.

Хто ти? Я - мавка пекла, я - чорна ніч,

Сива зозуля, мене не клич,

Тобі накую я довгих літ,

В наступний день я - прірва бід...

Приспів:

Бо я ж Настя...

Червоні плями на столі...

Настя...

В прозорій сорочці на тілі...

Настя,

Ти звідки йдеш? Чому у ніч?

Настя!

Чекай, спинись, і знову в піч!

Жебрак упав до полу низь,

Візьми до себе, царівно, суниць.

Буду твій раб, вночі - тінь,

Кохати, жити, гей, час, не плинь!

Із жмені з'їж вовчих ягід,

Випий полину і дай обіт:

Зректись землі, людей й тварин,

Служити ж бо небу і в мене поринь.

Приспів.