Текст пісні "Зимова чумацька"

Все літо я десь промандрьохав,

В Криму і на Доні бував,

Я тисячу верств переїхав,

Все літо прочумакував.

В село повернусь на Покрову,

В багнюці я ледве не втоп

Приплентав нарешті до дому,

У рідний старий Конотоп.

Воли мої на винокурні

Смакують барду до весни,

Жирують до мандрів майбутніх,

Щоб легше тягнули вози.

Приспів:

А люлька - пих-пих-пих,

Дими пуска,

Відпочиваючи з волів три візка.

А я все ліг та дрімаю на печі,

Навіть до жінки не спускаюсь уночі.

Коли б та зима була вічна,

Худрига б мела за вікном,

Життя б набридло запічне,

У дурня б грав з дядьком.

І люльку смоктав, аж пропалив,

Три торби тютюну спалив,

Мороз мені лютий порадив,

Щоб з хати на двір не ходив.

Приспів.

У тиждень три рази я вийду,

Насуну кожух із вовни,

До любих волів завітаю,

К друзякам піду до корчми.

Ми вип'єм горілки з три кварти,

Заллємо чумацьку нудьгу,

Пісні заспіваються жарти

Про долю бурлацьку свою.

Нехай зараз лається жінка,

Що я на печі все лежу,

Терплячий я тільки узимку,

Весною я їй хвоста покажу.

Приспів. (2)

Навіть до жінки не спускаюсь уночі...