Текст пісні "Житомир"

Хтось загримав мені в двері,

То вітер з Джима пустелі,

Чорний джеф, кривава Мері

Допінгують у легені...

Почуття, як біля каси,

До циган, а чи в Пампаси,

Куди їхать, куди бігти,

Розпаплюжив, свій батіг ти.

В коліжанок довгі ноги,

В їхніх хлопців довгі роги,

А у мене "фіг" в кишені,

Брате, чом ми не Мішелі?

А ще кращі люди-юди,

В них би розуму набути,

Носа маю, вдачу маю,

Прикро, талан не вітає...

Мій дідусь здоровий глузд мав,

На совітів всяко різно гнав,

У Татарії Великій казав:

Що бу завтра, тіко дурень мо знав!

Шеретують, то полова,

У Рутенії, то змова,

Також метушня-нудота,

Верещання ідіота.

Добре зілля, в формах "Філі",

"Шеррі, вайн" на скатертині.

От, вже тут і запопсився,

Якщо вчасно забурився.

У мажорному прикиді

Більш химерного не видів,

Але весь такий в каблучках,

Любов-мара – хитра сучка!

Бі-бі-сі приносить хвилі,

Гей! Почуємось в ефірі,

Заспіваєм героїн-рол,

Засвітило їм життя фол!

Ще дідусь доречним вважав,

З Києва б столицю забрав,

У Житомир всі б ринджиглі зніс,

А комуняк на гілляки в ліс!

На канапах, в добрих пабах,

Для нової шляхти лабух

Попові пісеньки грає

І хутро за це башляє!

Видно паненят з малого,

Ще, як були гидота вбога,

Щось таке терпке прибило,

Що й досі не попустило.

Хтось загримав мені в двері,

То вітер з Джима пустелі,

Чорний джеф, кривава Мері

Допінгують у легені...