Текст пісні "Маріуполь"

Приспів:

Я з потягу через перони

Пішки пройдуся до моря,

А в парках шумітимуть крони,

А з Храму Петра гучно дзвонять!

Там діти козацького роду,

Там, сповнений вірою, погляд,

Місто моє, Маріуполь,

Ти чуєш, я поряд!

Яку довжину має лінія фронту,

Ота, що на лівій руці?

Ми років так вісім тому

Святкували кінець...

А що ж тепер маєм в кінці?

На кожнім прилавку є воля,

Надія і віра -

Товари оті, що без цін.

Все інше змішалося з часом,

Який зупинився...

Благаю щоденно, не стій

Колись ми казали: Азов -

Це не екологічно, сіро і брудно.

Тепер на собі символ мужності

Й сили з Азову по світу

Носитимуть люди

І присмак солоного моря

На своїх устах пригадує

Тут навіть птах

І всі виступи крайні,

Але не останні, згадають усі,

Кого об'єднав ДАХ!

Зустрінемось скоро на фесті:

На кожному з них особисто

У стін Драм театру є хрест!

І в людей Маріуполя - місто,

І хай не буває чудес тут,

Зневіриться хтось ненавмисно,

Та промінь яскравий з небес

Каже: це - українське місто!

Приспів.

Спитаю в рандомного я рибака:

Чому наша доля така?

А він посміхнеться і скаже мені:

Та й таке...

Простягне тараньки букет

І я попрямую до Вежі так,

Ніби турист, хоча там бувала не раз

Згадаю дитинства свого халабуду,

Бо зовсім інакша вона у цей час

Далі Порт. Там люди з робіт без турбот:

Чи додому кавун, чи то квіти і торт,

Потім постріли в спину, і збоку, й в упор,

Окупація міста і незламний полк...

Потім відстань і відстані,

Й крики і смерть...

Далі вибухи, пожежі й морок...

Маріуполь - це Україна!

Ми повернемось скоро!

Приспів.