Текст пісні "Берег кохання"

Берег моря штормить, я стою на причалі.

Вірні друзі в думках – поруч з ними прожив.

І ту першу любов, що лишила печалі,

Як Богиню кохав, вберігав, дорожив.

На вітрилах судьби ми пройшли через днини

У безмежне світи, що стекли не дарма,

В справах друзі мої промайнули, як тіні.

Залишились в думках, навіть, сліду нема.

Приспів:

Покотилась сльоза гірким виміром долі

Із блакиті думок у життя золоте.

Моя зрілість знайшла сивизну на порозі,

Хоче вити з дверей у жаданні світи.

А морська далечінь з небокраю осіла.

Засріблила в душі, задзвеніла, мов бриз.

Десь в тремкій глибині залишилась надія

Повернути тебе і кохати до сліз.

Вітер очі журить, дощ цілує обличчя.

Розходилась печаль поміж днів і ночей.

Самотинно мені, без солодкого сміху,

Без родинних розмов, без коханих очей.

Як роки повернуть, як в минуле полинуть

На ту стежку штормів, на той острів тривог?

Цінуватиму час, кожну мить і годину

За ту першу любов, що ділили на двох.

Приспів.