Текст пісні "Художнице-осінь"

Красунечко осінь, художнице осінь,

Ти дай мені трохи своїх кольорів!

І я намалюю замріяну просинь,

І білого птаха, що в небо злетів.

Позич золотого багато-багато,

Для пишних нарядів лісів та левад,

Рясних чорнобривців моїх біля хати,

І щоб залишилось хоч трохи на сад.

Ще жменьку відтінків, у тебе їх безліч,

Аби передати зажуру й красу,

Сріблясті дощі та безхмарності велич,

Оману туманів та плинність часу.

Багряного дай, намалюю калину,

Й намисто для неї на заздрість усім!

В кімнаті повішу осінню картину,

Нехай звеселяє зимою мій дім!