Текст пісні "Дівчинка із Київського гетто"

Я - дівчинка із Київського гетто,

В моєму світі у людей нема інтернету,

Усі життю радіють, стрибають по калюжах,

Додому поспішають, бо кохані й небайдужі,

Тут кожний мріє та обігріє,

Тут кожний за тебе життя не жаліє!..

Вдягнувши сукню білую, я стану майже милою,

Та, як завжди, сміливою і прошепочу

Про те, як я тебе люблю і мріями своїми огорну, |

Про те, як ти не застудив своїх гарячих крил!.. | (2)

Ти так в цьому вродлив, ти так в цьому вродлив,

Що більш не маю сил...

Ти так в цьому вродлив, ти так в цьому вродлив...

Всі часи міняються, люди обіймаються,

Потім сваряться й розлучаються,

Ніхто не бореться, ніхто не молиться,

Більшість підкоряється і не намагається...

Слабкість не прикрасить, сила не полюбить,

Страх з радістю розщепить нас на атоми

Й згубіть. До біса всі пророцтва!

І забий на "неподобства!"

Традиції диктують по праву первородства.

А я на вушко прошепчу тобі

Про те, як я тебе люблю і мріями своїми огорну, |

Про те, як ти не застудив своїх гарячих крил!.. | (2)

Ти так в цьому вродлив, ти так в цьому вродлив,

Що більш не маю сил...

Ти так в цьому вродлив, ти так в цьому вродлив...