Текст пісні "Cонет 90"

Зречешся як, зневірившись, мене -

То вже тепер, як світ мені не радий.

Із долею удвох мене зігни,

Але не доверши останню втрату.

А вже, коли здолаю біль і щем,

То не ятри загоєні вже рани,

Щоб після ночі з вітром і дощем

Таким не став мені й наступний ранок.

Зневірившись, покинь, та не тоді,

Як втомляться вже дріб'язкові біди.

Тепер покинь, щоби я зрозумів:

Найбільша це біда з усіх на світі.

Не може бути більшої біди,

Не може бути більшої біди,

Аніж твого кохання,

Аніж твого кохання,

Твого кохання втрата назавжди...