Текст пісні "Киянка"

У цьому місті я буваю дуже зрідка

І от приїхав щонайбільше на півдня.

В руках валіза, шестиструнка й жовта квітка,

Кохання в серці і омріяна весна!

Моя знайома десь живе на Бесарабці,

Між нами завжди кілометри і роки,

І я пишу, хоча ми навіть не коханці,

У синій зошит їй присвячені рядки.

Приспів:

Ой, киянка, ти - киянка, ой, кияночко!

Не повія із москви, не польська панночка,

А усміхнена вродлива україночка,

Ой, киянка, ти - киянка, моя квіточка!

І поки я дзвонив їй з людного вокзалу,

Кудись валіза моя зникла назавжди,

І залишилася мені одна гітара,

Троянди квітка і романтика в душі.

І я пішов бульваром вниз на Бессарабку,

В кишенях нуль, але щасливий без вина,

Украли навіть фотографію на згадку,

Де в пеньюарі посміхалася вона.

Приспів.

Вона відкрила двері, як в німому фільмі,

І я пішов на дно її хмільних очей,

Упав, як в прірву, у її палкі обійми,

Відчув нутром всю пристрасть зоряних ночей.

А за вікном сміявся Київ наді мною,

Я сам не знав тоді, наскільки все не ок,

Що чоловік її повернеться й зі мною

Почне важкий і непотрібний діалог.

Приспів.