Текст пісні "Козацький дух"

На ранок мара опівнічна розтане.

Та доки ще можеш – рости!

Допоки ще душі ворушать вустами

Й тріпочуть козацькі хрести,

І оком настирним просвердлює місяць

Покинутий цвинтар сільський,

Й заклятого ворога воїни місять, –

Пускай в кожнім серці ростки!

Приспів:

Нескорена вдаче, наш духу козацький,

Не жеврій – палай, проростай!

Противник, повержений, точиться задки –

Так боєм гартується сталь!

Під Гардом стриножено бісову зграю,

Проріджено ріки орди.

В бійцях із глибин, крізь епохи зринають

Міцні запорозькі роди.

Над степом, над Бугом вогнем проступає

Паланка в кордонах старих.

Наш дух – чи не з найнеосяжніших таїн –

Страшний неприборканий рик

Прибузької сарни, який від початку

У лицарях наших не стих.

Застигла косуля на давній печатці*.

Двигтять неспокійно хрести.

Приспів.