Текст пісні "Заплутались"

Заплутались,

Ніби бабусині нитки із пряжі,

Дороги звели, розвели,

Аби ж знати, як краще...

А як це? Ніхто не розкаже...

Заплутались...

Аби знати, де й коли ти падатимеш -

Землю з під ніг замінити б на воду,

І просто, мов діти, сміятись на подив усім...

Минуле тримати в руці,

Майбутнє пліч-о-пліч, побачена ціль,

Боятись усього — у воду кінці...

Ти в потяг на сьому, я в небо на сім,

А десь там, де небачені висоти серед міст,

Де пускали хмари людям свої соки, чути сміх.

Відображення в калюжах кольорове, бо бензин,

Потім крига, а попереду ще ціла купа зим...

Приспів:

Кожного дня я запитую життя:

Чом заплутую вуста у твоє волосся?..

Скільки доріг нам відміряно пройти,

Загубити і знайти ниток у волоссі?..

Заплутались...

Тихо тонули в порожніх порадах,

Прикладів безліч та всі такі різні,

Що в кожного шлях свій і своя правда!..

Заплутались...

Де є слово сповіді, де вибачення?..

І ця мовчанка, і погляд -

Це краще всіх панацей!..

Часом не віриться, як же зустрілися?..

Холод, життя опіканці,

Парадоксальний збіг нових підстав,

І те, на що тратили своє життя,

Не принесло плодів, лиш порожні місця...

А десь там, паралельно, ми крокуємо вперед,

Це наш шанс серед цих неуспішних лотерей

Жити так, як ми хотіли, без пауз та перерв,

Лиш сьогоднішнім днем, але ніби наперед і разом!..

Приспів.

Речитатив:

Нехай проблеми та незгоди

Не роблять вам в житті погоди!..

Дощі зі струн та слів кулемети,

Ми близькі, мов атоми, далекі, як планети,

Буває так...

Та нас не лякає ніч і наші щоденні війни,

Бо поміж всіх протиріч я хочу в твої обійми!..

Дзеркало це... Я бачу в твоєму обличчі своє усе...

Приспів. (3)