Текст пісні "Балада про сержанта"

Плаче вдова, їй двадцять три,

А на руках немовля.

Заколисали сержанта вітри,

Зверху накрила земля.

Він до міліції ще хлопчаком

Вступити на службу хотів.

Спати йому тепер вічним сном

Серед святих хрестів.

Приспів:

Господи, нам прости

Посмертні святі хрести

Сержантам і рядовим.

Прости нам за це живим...

Служба в міліції, як на війні,

Життям ризикують живі.

А спокій нам сниться лише уві сні,

Служба така... "се-ля-ві".

Келихи вип'ємо мовчки до дна,

За друзів, яких вже нема.

Могили їх квітами вкриє весна

І снігом білим зима.

Приспів.

Плаче вдова, їй двадцять три,

А на руках немовля.

Заколисали сержанта вітри,

Зверху накрила земля.

Роки минуть... Немовля підросте

І зробить за батька крок,

Той самий, який його приведе

До генеральських зірок.

Приспів.