Текст пісні "Любар"

Десь ніч розриває столичну,

У гавані крик корабля...

А ти над рікою затишно

Лежиш, надслучанська земля...

Хай скромно горить серед ночі

Мій Любар вогнями вітрин...

Але, серед сотень містечок,

Ти, рідний, лиш тільки один!..

Приспів:

Палає багряно над Любарем схід...

Зривається з яблунь і падає плід...

А срібні тумани пливуть від ріки...

Привіт, любарчани, мої земляки!

Білів навесні у садочку

Над юним поселенням цвіт.

Тут вітер колише листочки

Незмінно півтисячі літ...

Так само до матері ручки

Невпевнено тягне маля...

І злаки пророщує кучно

На сонці прогріта земля...

Приспів.

Ти вірно лишаєшся з нами

У Богом відведений час.

Збудовані предками храми

Застигли в молитві за нас...

В мурованих каменях сірих,

У свідках минулих століть,

Ти стійко зберіг свою віру -

І люд твій з тобою стоїть!..

Приспів.