Текст пісні "Зграя"

На крило, мої браття пернаті,

Час піднятися в небо тепер.

Від старої, прогнилої гаті

Відлітайте до чистих озер!

Ти давно не була, моя зграя,

Там, де плесо блищить голубе.

Я кричу, молодняк підіймаю,

Я на простір виводжу тебе!

Рве повітря зі мною на змаху

Сотня юних, міцніючих крил...

Але хід уповільнюють птахи,

У підйом не вкладаючи сил...

Знову сам над лататтям кружляю,

Одиноко лечу в вишині...

Із багнюки болотної зграю

Не підняти у небо мені.

Я даремно розтрачую сили -

Моє плем'я десятками літ

В трясовинах північних водили

Хижі птахи не наших боліт...

Їм красоти морські не відомі,

Підневільним чужих вожаків.

У похмурому їхньому домі

Лиш болотних їдять хробаків.

Тільки відчай не гасить надію -

І до рідних призивно кричу.

Я із тими, хто знятись посміє,

До великих озер долечу.