Текст пісні "Глорія"

Поблизу невеликого міста

Стоїть гора над рікою

Там в давнину далеку

Стояв монастир оборонний

Підгірянські воїни-монахи

Землю свою захищали

Тепер тут руїни

Будівель старі мури

А колись

Чулась тут "Глорія"!

Та Слава пройшла

Зникла в темряві століть

Лишився дикий сад

Та для нього се мить

Я "Глорію" чую

Але не від камня,

Дерева чарують -

Природи єднання.

Глорія саду

Природи створінню

Немає вже й валу

Поросло каміння.

Вікна башти тягнуть.

Щілин очі чорні

Павутиння роблять

Дерев міцні корні

Камінь просідає,

До ріки могили

А сад залишився

На віки на вічні.