Текст пісні "Некопані криниці"

Некопані криниці сліпі такі ж, як ці

В які набилось сміття, бо цямриння старе.

А ти малюєш казку на ветхому яйці

І віриш, що ніколи та казка не помре!

Сліпі криниці-люди блукають у пітьмі,

А чорне сонце світить, мов крапка у кінці.

А чий то голос плаче, неначе у тюрмі,

В розписаному златом пасхальному яйці?

Не вилупиться птаха, не полетить у вись

І заніміє голос у шкаралупі літ.

Земля стікає кров'ю, нанизана на вісь,

І підступа Іуда до райських до воріт.

Не плач, прошу, не треба, ще казці не кінець,

Ще фарба не оскліла, як на морозі ртуть.

Некопані криниці благослови, Творець,

І дай сліпим прозріти, і дай глухим почуть!