Текст пісні "Не поспішай, душа моя"

Не поспішай, душа моя, черствіти,

Від болю та злоби не кам'яній!

Горить земля і витоптано квіти

Та корінці залишилися в ній!

Не може бути, щоб усе до цурки, -

Щось в глибині зостанеться, либонь.

Адже були татари, вже і турки,

І кров була, і сльози, і вогонь.

Осяде пил над мертвою землею,

Замріє сонце в куряві диму.

Як я тоді камінною душею

Ті благородні промені сприйму?

Я знаю, в дні загибелі безвинних

Не вимагають милості бої.

Будь мужня, та в глухих своїх глибинах

Обережи занедбану її.

Коли настане мить отого щастя,

За котре йдем у полум'я та дим?

Як нині гнів, ще милість нам придасться

І скарбом нашим стане головним.

Не поспішай, душа моя, черствіти,

Від болю та злоби не кам'яній!

Горить земля і витоптано квіти

Та корінці залишилися в ній!