Текст пісні "Вітчизна"

Тобі знайоме почуття спустошення,

Коли ідуть бої без оголошення,

Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,

Та у душі тепло замінюють морозами.

І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі,

Прийшов до тями, опинившись на платформі,

Пульсує в грудях серце посеред самотності,

І вже ось-ось почнеться відлік незворотності.

І ніби до повітря доступ перекрили,

Та через мить ти підірвешся на ворожій міні,

І ніби місто охопила революція:

Скрізь падає каміння, палають вулиці...

А на майданчиках дитячих гуляє вітер,

Порожня гойдалка там, де вчора були діти,

І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,

Луна довічний сум твоєї втрати...

Приспів:

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,

Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!..

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,

Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!..

Тобі знайоме прощавання нескінченне,

Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах,

Квиток в один кінець і ти стоїш на станції

І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції...

У голові прокручуєш з життя світлини,

Щоб все запам'ятати до останньої краплини.

І вже нема часу триматись за руки,

І наче мить проносяться години...

А далі потяг їде на шаленій швидкості,

Від рідної землі твоєї долає відстані

Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,

І крик птахів розлітається по автострадах

Туди, де ми навік пов'язані з тобою,

Туди, де час ніколи нам не дасть спокою,

У цих миттєвостях та їх дрібних частинках

Ми разом до останньої життєвої сторінки...

Приспів.

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,

Я тебе не забуваю...

Я тебе не забуваю, бо ріднішої нема...