Текст пісні "Подих чарів"

В чорноті таємного пралісу

Запалають зорі вогнем свіч,

Заплете латаття в дивну косу

Нечисть, що зібралася в цю ніч.

Налетить, закрутить, як той вихор,

Силу лісову біля вогню,

Зникне морок, дикий танець іскор

Збурить сік, закличе міць земну...

Приспів:

Як подих чарів як зі сну

Цвіте, блистить лиш мить одну

Папороті зілля - хто зірве?

Хто крізь видіння закляті пройде?

Хто не боїться туманів густих?

Морок розвіє, світ для таких,

Знаки небес, хащ голоси,

Звірів і птиць мову взнають вони.

По стежках звіриних непролазних,

Що ховають хвилі древніх трав,

Пломеніє ясно в росах чистих

Цвіт, що ніби сонцем заквітчав.

Для серця стане оберегом сильним,

Ковтком з святого джерела,

Навік мене обійме ніжно світлом,

Нестримним, вільним як життя.

Приспів.

Тільки в ніч на Івана Купала,

Ніби мавкою, аж до рання

Трави сонні, духм'яні збирала,

Миті літа пізнавши сповна.

Свіжий ранок стрімкою стрілою,

Світанковий туман розжене,

Заварю я коханому чаю -

Та й нікуди вже він не втече.

Приспів.