Текст пісні "Балада про подорож (Ballada o pewnej podróg)"

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину.

На калині одиноке

Гніздечко гойдає,

А де ж дівся соловейко?

Не питай, не знає.

Сонце гріє, вітер віє

Червону калину.

Згадай лихо, та й байдуже...

Минулось... Пропало...

Згадай добре — серце в'яне:

Чому не осталось?

Отож гляну та згадаю:

Було, як смеркає,

Защебече на калині —

Ніхто не минає.

Де ватагу пройдисвіта

Водив за собою, —

Все осталось, все сумує,

Як руїни Трої.

Все сумує, — тільки слава

Сонцем засіяла.

Не вмре кобзар, бо навіки

Його привітала.