Текст пісні "Україна. Страсний тиждень"

Це я, Україна...

Я тут, у вишневім садку

Із Духом Вселенським,

Як з Батьком, молюсь-розмовляю...

Ні-ні, я не плачу, це роси...

А те, що зітхаю – буває,

Не стримаєш суму в годину важку...

Та ви не сумуйте,

Одважні мої діточки,

Боріться, чувайте, не спіть,

І біду перебудьте.

Нічого не вдієш:

Місток зі старого в майбутнє –

Страсного терпіння години,

Чи дні, чи роки...

Нічого не вдієш –

Отож не сумуй і не плач,

Хай часом так хочеться

Чашу оцю відвернути...

Та кожний Сократ споживе

Свій різновид цикути.

Здається, я знову зітхнула...

Мій Батьку, пробач...

Мені так непросто...

Я бачу, хто зрадив, хто втік,

Хто хоче і землю загарбати,

Й небо забрати,

Хто духом заслабне,

Коли мене кинуть за ґрати,

І хто не зарадить,

Безсилий, хоч як би хотів...

Та Ти мене вибрав, мій Батьку,

Й погодилась я.

Ти вибрав моїх діточок –

Дай їм сили й терпіння.

Щоб згинуло пекло,

І щоб відбулось Воскресіння –

Потрібне розп'яття... -

Що ж, хай буде воля Твоя...