Текст пісні "Комплімент"

Приспів:

Він зробить масу компліментів - і повіриш ти,

А завтра їх забуде, ось і все - пора йти.

І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш,

Пускаєш дим і з димом біль цю відпускаєш...

Напевно, ти живеш ілюзіями ще вчорашніми,

Хотіла кави, а почалося все з шампанського.

І, як завжди, ця осінь за вікном, дощі,

Пора романтики і захотілося душі

Небесних відчуттів. Своїм він поглядом стріляє,

Вино, свічки і скрипка так душевно грає,

І ти вбиваєш фрази всі, які він тобі скаже,

Він з себе клеїть дурня, коли своє "Так" ти скажеш.

Вичікує момент і задає просте питання:

Де саме ти живеш? Чи вільна твоя спальня?

Ти самовільно киваєш головою, багатий товстосум

На цей вечір лише з тобою.

Сідаєш з ним в таксі і танеш ти в його обіймах,

Приїхали, мерсі, і піднімаєтесь на ліфті,

А завтра ти вже плачеш і ридаєш у подушку,

І пам'ятаєш компліменти, які казав на вушко...

Приспів.

Він зробить масу компліментів - і повіриш ти,

А завтра їх забуде, ось і все - пора йти.

І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим...

Шалена кількість компліментів в такі моменти,

Хочеться поділити на малесенькі фрагменти,

Запам'ятати все, життя, як казка,

І хто б тільки подумав, що в цьому буде така розв'язка.

Ти не відводила погляду від дешевих обманів,

Він знав ще кілька слів і ти уже награні:

Погляд, подих, слово, все знову і знову,

Ти вірила в його слова, наче в молитву Богу.

Тебе розводили строго, а ти велась.

І вже далеко не перший раз ти обпеклась,

За весь цей час не відшукала підходящих фраз,

Гора образ, думки про нас, погляди мас.

Ти так захоплено вірила в безтурботне життя,

Була готова віддати всі мегабайти свого серця,

Але прийшов наступний день і зрозуміла ти,

Що компліменти всі ці були лиш пасткою у сіті...

Приспів.

Він зробить масу компліментів - і повіриш ти,

а завтра їх забуде, ось і все - пора йти.

І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим...

Він знає безліч варіантів, на які ти поведешся,

Знову робить компліменти - ти йому смієшся.

Де ж твої амбіції? Де грації твої?

Наївно віриш у казки, в історії Шекспіра,

Та тут все навпаки, все має свою віру,

Він для тебе - ангел-охоронець і ти у нього свято віриш,

Казала: покохала вперше і востаннє.

Тільки він не в стані оцінити те, що має.

День за днем минає, під дощову мелодію

Сидиш одна біля вікна, звучать слова,

Які тобі писав на березі Дніпра.

І твої почуття на грані, як і мої рими рвані,

Біль приносить осінь рання

І твої лілії покриті інеєм на склі,

Виводиш лінії, поєднуєш два імені,

В самоті ти згадуєш ось ці фрагменти,

Ночі, дні, яскраві компліменти...

Приспів.

Він зробить масу компліментів - і повіриш ти,

а завтра їх забуде, ось і все - пора йти

І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим...