Текст пісні "Батькова сорочка"

Шепотіла казку нам в дитинстві мати,

Як садив дубочка батько біля хати,

Як вона плекала теплою сльозою,

І як ріс дубочок з кожною весною.

Як, було, жахалась мати серед ночі,

Як вона до ранку не стуляла очі.

Сяде край віконця, вигляда та слуха,

Бо, здається, батько в шибочку постука.

Там, десь за Сибіром, кажуть, сходить сонце...

Листячко із дуба стукає в віконце,

А за сонцем вітер несе хмару сіру,

Один тільки батько не верта з Сибіру.

Ой, дубе, мій дубе, дубе мій, дубочку,

Одягну на тебе батькову сорочку,

Ту, що вишивала моя рідна мати,

Ту, що не прийшлося батькові вдягати.

Хай сяйне до мами у пригаслі очі

Батькова сорочка крізь зимові ночі,

Тож прийми від мене вишиту сорочку,

Нагадай нам батька, дубе мій, дубочку.