Текст пісні "Пора весіль"

Пора весіль, пора весіль медова,

Пора весіль, пора гучних весіль.

І молода висока й чорноброва,

І молодий, мов кучерявий хміль.

На ній фата цвіте, немов лелія,

Рум'янці квітнуть на її щоках,

А мати плаче, донечку жаліє,

Бо скільки літ її, свою надію,

Носила біля серця й на руках.

Все навколо задзвеніло

Дзвоном-передзвоном,

Ой цвіте калина біло,

А родить червоно.

Засміялись, заяскріли,

Мов намиста, грона.

Ой цвіте калина біло,

А родить червоно.

Пора весіль, пора весіль щаслива,

Пора весіль, як цвіт весни, весіль.

У скрипок і сопілок переливах

Аж грав, аж пінивсь молодості хміль.

Літа пройдуть, мов полохливі звуки

І відбуяє повінь гомінка.

Та тільки б не стомилимь ваші руки

Відводити тривоги і розлуки,

Що будуть, хоч ніхто їх не чека.

Вже весілля відзвеніло

Та й святковим дзвоном.

Ой цвіте калина біло,

А родить червоно.

Буйне літо відзвеніло

Дзвоном-передзвоном.

Ой цвіте калина біло,

А родить червоно.