Текст пісні "Це, зазвичай, трапляється зненацька..."

Це, зазвичай, трапляється зненацька.

Людина щось змінити тут безсила...

Переселився в спогади мій батько,

І мама в сни мої переселилась.

Чи може їх понесли білі гуси,

У небеса, не залишивши сліду?

Там вже давно живе моя бабуся,

Вона, мабуть-таки, зустрілась з дідом,

Що згинув безвісті в далекім сорок третім

Біля Дністра у вогняній завії...

Його обличчя на старім портреті

Багато довгих років не старіє.

А скільки друзів відійшло у вічність...

Нічого тут не зміниш – смертні люди...

Та ще цвітуть у травні білі вишні,

І роси дзвоном сонний вітер будять.

Іще вперед веде мене дорога,

Заходить пісня радісна до хати...

Вже внуків дочекавсь... Благаю Бога,

Щоб дав мені і правнуків діждатись...