Текст пісні "Старий закоханий скрипаль"

Старий музикант

Посадив на плече скрипку,

І, неначе у казці,

Зробився вродливим і юним,

Знову спогади

Тихо погойдують долі колиску,

Заплітаючи пальці

У туго натягнуті струни...

Розпускають звуки,

Мов квіти, – яскраві й пахучі,

І збивається з ритму

Натомлене серце гаряче.

Він сто років лікує

Загублені й зболені душі,

І в самого душа, наче скрипка,

Сміється і плаче...

Все забрали роки...

Зосталася лиш сила таланту,

Рветься музика в душу,

Болить і ятриться, мов рана,

А заплакана скрипка

Старому, як світ, музиканту

Неголену щоку цілує,

Мов жінка кохана...