Текст пісні "Пан Коцький"

У одного дядечка кіт собі жив,

Зовсім звичайнісіньким кіт був оцей,

Як і всі коти, він найбільше любив

Спати на печі і ловити мишей.

Ніби й чемний кіт був, але полюбляв

Сало і сметанку, й багато чого,

Часто крадькома ті смаколи крав,

І за це до лісу прогнали його.

Приспів:

Пан Коцький - злодюжка жалюгідний,

Він панує в лісі, вір або не вір!

Пан Коцький, в селі він непотрібний,

А зате у лісі - найстрашніший звір!

Пан Коцький!

В лісі той котяра Лисичку зустрів,

Хитрою була, та й її обдурив,

Оселився кіт у Лисички в норі,

І зажив він так, як в селі собі жив!

А в Лисички друзі й знайомі були -

Сірий вовк і Зайчик, Ведмідь і Кабан -

На обід святкові накрили столи,

Й запросили гостя, бо то - справжній Пан!

Приспів.

Як прийшов Пан Коцький до столу того,

Звірі поховалися, страшно усім,

На столі було там багато всього,

Кинувся Пан Коцький: і жер він, і пив...

Жадібно так жер, що усіх налякав,

Кинулися врозтіч вони, хто куди,

Коцький сам злякався і теж утікав,

І заліз на дерево, дальше від біди.

Приспів.

Їхав раз тим лісом господар з села,

Пожалів кота він і з дерева зняв,

І забрав додому, і зовсім простив,

Відтоді Пан Коцький ніколи не крав!

Приспів.