Текст пісні "Котигорошко"

Чоловік і жінка жили, мали шестеро синів,

Мали донечку красиву, жили так, як Бог велів!

Як пішли сини орати, донька понесла обід,

Не вернулися до хати, зникли геть, пропав і слід...

Змій страшний з вогнем із пащі захопив їх у полон,

Заманив до себе в хащі серед круків і ворон,

За сестру свою зі Змієм довго билися брати,

Але був він дуже сильний, не змогли перемогти...

Батько й мати сумували і тужили за дітьми,

Довго-довго виглядали на шляху за ворітьми,

Раз котилась горошинка по дорозі попід тин,

З'їла жінка горошинку - народився в неї син.

Швидко підростав хлопчина, силу мав таку живу,

Викував коваль для нього величезну булаву,

І ім'ям Котигорошко нарекли його батьки,

Він пішов братів шукати на незвідані шляхи!

Приспів:

Наш Котигорошко переможе Змія!

Переверне гори мале хлопча,

Бо усе він може, бо усе він вміє, |

Він людей від ворога захища! | (2)

Як зустрів Котигорошко Змія в чесному бою,

Вдарив Змія булавою і звільнив свою сім'ю,

А, коли уже всім разом час було додому йти,

Дочекався він подяки – зрадили його брати!

І пішов він світ за очі з булавою на плечі,

І вітри його тріпали, і хурделиці, й дощі,

Побратими продавали, все побачив у житті,

Вернидуби й крутивуси і вернигори усі!

Приспів.

Так і ходить він по світу і завжди несе добро,

Там, де ще живе неправда, там, де досі ллється кров,

Котиться героя слава між лісів, полів і гір,

Наш народ Котигорошко захищає до сих пір!

Приспів.