Текст пісні "Пісня про героїв (жартівлива)"

Життя дороги непрості, тривожні і круті,

Але у кожного в житті часи приходять злі.

Коли ідеш в стежках крутих і впасти нема як –

Бо друзі ззаду й ти для них – немов в пітьмі маяк.

Хрустів мороз у пізній час. А сніг – мов океан.

І скоса поглядав на нас дрімаючий Тростян.

На Славськ холодна ніч зійшла. Голодні навпростець

В їдальню йшли. А доля зла вже нас чекала десь.

Він йшов, а ми за ним утрьох – для нас він серцем був.

В "Мальвінах" чув себе як Бог, а тут кросовки взув.

Та йшов вперед за кроком крок, хоч мерзли вуха й ніс.

Він знав цю путь, він був пророк: з вином він банку ніс.

І треба ж так, у час лихий, ніхто з нас не чекав,

О Боже, за які гріхи! Він послизнувся й впав.

Ми сторопіли: як же так! Невже всьому кінець?

Вина вже не відчуєм смак, не звеселим сердець?

Герой – є на то герой, він не вертав назад.

Він банку захистив собою, як на війні солдат.

Очам не вірячи своїм ми плакали крізь сміх.

Герою ми співали гімн, що радість нам зберіг.

А потім пили те вино і підіймали тост,

Що з льоду злизувать його нам всім не довелось.

Багато було гарних слів – він стільки пережив!

Герой же скромно червонів і трошки більше пив.

Давно минулися ті дні, він вже юристом став.

Та істина була в вині, котре він врятував.

Я друзям своїм розкажу, ви розкажіть своїм:

Герої серед нас живі – вколонімось щиро їм.