Текст пісні "Нащо, брате"

Gm Cm D

Ой, Іване, нащо, брате,

Gm Cm D

Було йти нам воювати? -

A# F A#

Може б не почули ті слова

Cm D

Вже зотлілі наші кості,

Gm Cm D

Як професор той зі злості

Gm Cm D Gm

Нас гарматним м'ясом назива...

Каже, що австрійський цісар

Дав шинелі нам і кріси,

Щоб ми воювали з москалем...

І що ми з тобов, Іване,

Наче ті дурні барани,

Йшли на смерть й не знали, нащо йдем.

Може, й так воно і було.

Ми грудьми лапали кулі,

І на шмаття дерла нас шрапнель.

Ще й свободу не здобули -

І, може, нас тому забули...

Ж правду каже все той мудрагель.

Ой, Іване, хто ж то відав,

Що воно отак все піде,

Що будеш в землі своїй - чужий?

Ліпше б далі ми лежали,

І ліпше б нас не споминали

Ані добрим словом, ні лихим.

Гірко, друже. Та згадай но,

Як хорунжий наш Михайло

На Маківці скошений упав;

Він освіти мав дві кляси...

І, може, він був також м'ясом

І не знав, завіщо воював?

Тоді ж нащо жінку кинув

І велику всю родину?

Певно, дуже цісара любив?..

Чом казав нам: "Биймось, хлопці -

І на Вкраїні встане сонце!

Натерпілись ми вже доста кривд!"

Щось не так, Іване. Годі.

Певно, бреше цей добродій,

Бо ж не задля цісарських щедрот

Зі словами "Ще не вмерла!"

Йшли ми на гарматні жерла,

Йшли за Батьківщину, за народ!

І ніколи Україну

Не поставлять на коліна,

Поки наш з Іваном дух живий.

Він міцніє з кожним часом.

Брешеш, пане, ми - не м'ясо,

Ми - народу поклик бойовий!