Текст пісні "Проти вітру"

Вириваюсь із сил та не падаю,

Хоч сьогодні, як і тоді,

Зловживає своєю хтось владою,

Ловить рибку у мутній воді...

І когось потішає обманами,

А когось босоніж по стерні

Оповившись густими туманами,

Робить постріли в спину мені...

Приспів:

А вітри грозові розгулялися,

Не стихають шалені, гудуть!..

І куди б ми від них не сховалися,

Не зламають когось так зігнуть!..

Проти вітру пішов я сьогодні

І такого-ся вже натерпів,

Наче сили зустрів надприродні

У безодні бурхливих морів,

Але я ні за що не здавався

І зі шляху свого не звертав!

Прямо йшов я, не нахилявся,

І підтримку людей відчував!

Приспів.

А з боків підозріло дивились

І про себе тихенько тайком

Щось шептали неначе молились,

Називали мене смільчаком.

І хоч вітер мене не згинає,

Але жде мене пекло, не рай.

Крізь туман бачу тих, хто стріляє,

І кричу: Прямо в груди стріляй!

Приспів.

Та не вже ми вітрами покорені

І лозою під ними гнемось?..

Це тому ми, мабуть, обездолені,

Що без бою в полон здаємось!

Вибиваюсь із сил та не падаю,

Бо сьогодні не так як колись,

Та слова я чиїсь все пригадую:

Справедливості ради борись!

Приспів.