Текст пісні "Цій жінці пасує літо"

Цій жінці так пасує літо, вишиванка,

Чарівна врода, немов троянда у саду.

Карі очі, чорні брови, немов циганка,

Погляд очей прикрашає вроду молоду.

Сонце на личку підмалювало рум'янець

І в душі мріями цвіте квіткою весна.

Літо запрошує на вальс, на білий танець,

П'є ковтками щастя водицю з джерела.

Цілує літо в щоку, простягає руки,

І дарує море квітів - запашний букет.

Відлунює струна ці мелодійні звуки,

Любить солов'їну пісню у віршах сонет.

Літо встеляє море квітів до її ніг,

Сині волошки, і любисток, і ромашки.

Струнка тополя клониться низенько до ніг

І на вітті щебечуть мило пісню пташки...

Вона недосяжна і солодка, як вишня,

В її очах прочитаєш Всесвіт від А до Я.

Сяє так яскраво, наче зірка Всевишня,

Ця жінка тендітна, ніжна, скромна і проста.

А найкраща від усіх - жінка українка!

І немов королева серед квіток цвіте.

В глибині очей небесна сяє іскринка,

Щире і добре її серденько золоте!

Дзвінкий голос, немов цілюще джерело,

І трудівниця запалює вогник свята.

А у любові віддасть душі своє тепло,

З хлібом зустріне у гості Українка мати!..